Стикнувся з тим що до слів Вменяемый, вменять, не зміг знайти адекватного відповідника в українській мові. Причому очевидно, що слово яке всюди пропонується як переклад — “осудний” — абсолютно не відповідне. Осудність, чи не осудність можлива з багатьох причин. Але слово вменяемость має на увазі саме психічний стан людини, в якій вона здатна відповідати за свої вчинки, і саме з цієї причини і може бути їй враховано в вину, ті чи інші вчинки.
Швидкий пошук етимології та походження слова Вменяемый не дав результатів. Версії які мені спадають на думку, зовсім не впевнені, і їх усього лише 2.
- Варіант що слово – вменять однокореневе з – применять.
- Вариант що слово – вменяемость, має походження від латинського “mens” — ментальний, тому що це слово характеризує насправді саме ментальний стан, або стан психічного здоров’я.
В своїх пошуках значення слова, я звернувся також і до Біблії, тому що пам’ятаю, що в посланні апостола Павла до римлян, в якому достатньо багато юридичних термінів, (чим звісно римляни і прославились, це своїм римським правом), і звертаючись до них апостол Павло пояснює в юридичних термінах принципі спасіння і неодноразово використовує юридичний термін – вменяется или не вменяется, в заслугу или вправедность или вину. Але в даному випадку всі українські переклади Біблії дають однаковий варіант який в даному контексті логічно підходить, що вменяется – це зараховуються, чи то в провину чи то в праведність.
“4. Воздаяние делающему вменяется не по милости, но по долгу.
5. А не делающему, но верующему в Того, Кто оправдывает нечестивого, вера его вменяется в праведность.”
Рим 4:4-5
“4. А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов’язку.
5. А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.”
Рим. 4:4-5
Напишіть будь ласка тут в коментарях свою версію, тому що мені цікаво знайти відповідник слову “вменяемый” в українській.
