Психологія раба базується на страху, а не на вірі. Страх втрати, замість віри у можливість. Страх втрати направлений в минуле, а віра в можливість, направлена в майбутнє.
Наприклад.
Уявімо собі якихось людей, які знаходяться в концентраційному таборі, або в полоні, або захоплені в рабство, або просто будь яка людина, яка знаходиться в життєвій ситуації, якою вона не володіє, та яка її докорінно не влаштовує. Один тип людей реагує на цю ситуацію таким чином — вони хочуть ситуацією заволодіти, та вийти на свободу, відповідно протестуючи, протистаючи чи то тим обставинам, чи тому рабовласнику. Так от, кожного разу, як така людина робить спробу піднятися, завжди знайдеться поруч хтось з його оточення, хто буде активно цьому протидіяти кажучи:
– не роби цього.
– чому?
– тому що рабовласник дає нам пайку раба.
– але ж це пайка раба, а я хочу свободи.
– не роби цього, бо хоча дійсно, обставини не супер, і рабовласник дає крихти, але якщо йому протистояти, якщо з ним сваритися, то він не дасть і цього, забере останнє.
Саме таким типом психології керувалися ті люди яких Мойсей вивів з єгипетського рабства, та повів через пустелю. Вони саме так і казали: “що там нас чекає попереду, ще зовсім невідомо, а от що точно вже відомо, це те що ту пайку раба, яку ми мали, тепер ми вже втратили”. Тому краще повернутися назад, щоби хочаб відновити все, як було.
Далі слід зауважити що основним керуючим стимулом для таких людей є страх, а страх, це дуже сильний стимул. А отже всяка людина, яка піднімається та каже що: “нам треба йти вперед, Господь з нами, він дав нам цю землю”, сприймаються як загроза безпеці. В такій ситуації в людини включаються рептильний мозок, тваринні інстинкти, агресивні реакції, та дії направлені на те щоб негайно загасити цього незрозумілого “віруна”, тим самим негайно усунувши фактор небезпеки та ризику.
Приклад 2-й. Коли постає питання Трампа, то навколо цього можна почути виключно одну тезу, що якщо не дай Бог Трамп стане президентом, то ми втратимо й те, що зараз отримуємо від Америки. Так, Байден дає дуже мало, так він годує нас обіцянками, так закон про ленд-ліз так і не запрацював, та літаків і танків ми не бачимо, та навіть обіцянки про вступ в НАТО виглядають як примара. Але ж якщо Трамп стане президентом, то ми втратимо навіть цю рабську пайку, навіть ці жалюгідні подачки нам перестануть давати.
Яку би ви позицію по даному питанню не займали, якщо ви чесно себе спитаєте, то ви очевидно у відповідь згадаєте цю тезу, а також те, що окрім неї, реально, іншої не звучить жодної. Цей наратив щільно заповнює українське інформ пространство, і він виглядає та звучить, саме як побоювання і ніщо інше. А отже, очевидно що це є страх. А ті хто активно поширюють цю тезу, або вже повністю захоплені та керуютються страхом, або мають злочинний намір цей страх викликати.
Нагадаю, що наступний крок даного психологічного становища є агресивні дії. І, так. Далі іде важка артилерія у вигляді звинувачень та засудження і безкомпромісних висновків, які звучать приблизно так: Трамп – невихований! І ще більш вбивче: він — популіст! Які страшні звинувачення!? Які безапеляційні вироки!? Як, та чим, проти цього можна протистояти? Шах і мат Трампісти!
