Андрій Баумейстер в ХВА знайомство з філософією.

Андрій Баумейстер на навчальному вебінарі в ХВА про філософію, патріотизм, християнство та майбутне України.

Ярослав Лукасик Давайте трохи познайомимось, та розкажіть трохи про походження вашого призвища.
Андрій Баумейстер. Я перше своє Евангеліє отримав від баптистів в Черкасах, звідкі я родом. Маю німецьке коріння від поселенців. Народився в 1970 році.

Ярослав Лукасик Яким є ваше відношення до філософії? Призвище Баумейстер – архітектор, можливо є щось схоже в ньому з вашим ставленням до філософії, як до засобу перевлаштовувати цей світ?
Андрій Баумейстер. Був певний період, коли філософія прагнула замінити собою релігію. Але для мене, філософія – це точне прозоре, доказове, мислення, як інструмент служіння істині. Спокуса бути деміургом/архітектором (від Бауместер – архітектор) (Як Маркс та Ніцше) мене не приваблює. Є тренди робити істину релятивістичною. Є мода робити істину як претензію на автоританість. Ми і зараз маємо ці тенденції на постмодернізм. Але це небеспечно. Ми люди і невід’ємна частина людини – прагнення істини. Без цього неможливі ні науковий ні політичний, соціальний та ін. дискурс.

Ярослав Лукасик. Де ви себе бачити відносно сучасних тенденціх та течій? Чи маєте ви відчуття протидії мейнстріму?
Андрій Баумейстер. Як і будьякий християнин, так. Ми зазнаємо атак від сьогоденних володарів думок. Іноді твердо сказати що ти християнин, це означає вже отримати в себе порцію стріл. Це є викликом для мене як і для кожного.

Ярослав Лукасик

Андрій Баумейстер

Ярослав Лукасик. Чи вірите ви в воскресіння Христа? Джордан Пітерсон в відповідь на це запитання зам’явся.
Андрій Баумейстер. Пітерсон акцентує на психологічному ставленні до цього, зважуючи не на фізичне воскресіння, а на те, як людина переживає цей факт зараз в своєму житті. Але це була подія, яка вразила сучасників саме своєю історичністю. Біблійна арєеологія каже що це реальна історична подія яка змінює нас. А тому я не може прийняти тлумачення Пітерсона та Бультмана, в результаті якого можна так само психологічно тлумачити і міфи про осиріса та ін. Але в міфах немає детективності які є в реальному факті. Віра в воскресіння потребує стрибку віри, але вона підкріплена свідченнями такими як знайдений археологами човен Петра та багато ін.

Ярослав Лукасик. Відношення до істини.
Андрій Баумейстер. В латині верітас – це те що насправді існує. Наприклад для Платона, бути істинним, за значить аутентичним. Той хто мислить має причетність до світу ідей. В речах присутні ідеї. Що є істинне – це те що аутентичне. Классичне твердження істинності – адекватність фактів і речей. Є ще багато теорій істини – когерентна, классична та ін. Пілат був скептиком. Ісус мав сильний поровінційний акцент. Мовчання ісуса (істини) тлумачуть філософи та теологи вже дві тис років. Люди запитують  про істину, але чи справді запитуючи очикують на відповідь? Є істина з маленької буква а є з великої.

Ярослав Лукасик – не подобається йому що розрізнюють правду та істину.  Це плутає.
Андрій Баумейстер.”Правда! це не я з’їв тістечко!, це твердження, як і наукове твердження є істинним. І без Істини з великої літери, воно неможливо. Все в світі і в природі взаємопов’язане. Без істинии ми можемо в будьякий момент почати їсти один-одного.

Ярослав Лукасик. Смерть істини постмодерністи називають смерттю автора.
Андрій Баумейстер. Для мене як для філософа, важливо показувати, наскільки це спотсорення істини пагубне. Відмова від Бога, відносність істини, різноманіття різних точек зору, реаль політік, все це панує в гуманітарних та політичних колах, але неможливо в фізиці  та ін. прикладних науках. Там відкинути істину неможливо. Соловьйов в серединиі 19 сторіччя, серед засилля посмодернізму та атеїзму, йшов проти течії. В ті часи лише деякі мислителі повертали до істини людей. Такі як Честертон, та Льюіс.

Ярослав Лукасик. Ідеї визначають реальність. Як люди мислять, так вони і живуть, і от ми в Європі, маємо дві світові війни, та концтабори. Але Америка в цей час переживала пробудження. Ми маємо деякій період хорошого впливу Америки.
Андрій Баумейстер. Так, це є, але не тільки. Відродження Європи після другої світової відбувалось також і завдки католикам. Де Голль католик. Але в 1960-ті роки, відбувався дуже сильний злам в бік лівих рухів. Студентські заворушенння 1968го року відбувались також завдяки великої, в тому числі фінансової, та ідеологічної підтримки зі сторони радянського союзу. До публикації Солженіцина, ліві рухи були дуже сильними в Європі. Що стосується Америки, то Біллі Грем був наставником багатьох президентів. Але зараз там є сильні нехристиянські тенденції.

Ярослав Лукасик. Чи немає у вас апокаліптичних відчуттів дивлячись на занепад заходу?
Андрій Баумейстер. Слово “апокаліптичний”, для європейської свідомості не звучить жахаючим, на протилежність від того як бачуть це на сході. Християнська Європа кожен день жила очікуючи день приходу Ісуса. Апокаліптична (християнська) концепція протилежить прогресивістській (світській) концепції. Після першої та другої світових війн, Європа назавжди втратила свій вплив, та як би вмерла. Зараз Європа не просто зникла – з’явилась нова сила. Захід вже не є тою силою. Він має великих конкурентів в вигляді Китаю Індії та ін. Без цінностей, та покладаючись на “реаль політік”, захід неминуче програє, та швидко втратить без християнства, свої переваги. В той час, як ще нещодавно, 25 відсотків населення землі були громадянами Британії. Великої Британії, а не маленького острова як ми зараз вже звикли і собі уявляти. Куди це все раптом зникло? І справді є прогрес, технічні засоби комунікація та ін. Але, головними є технології чи особа? Технології для людини, чи людина для технологій?

Ярослав Лукасик. В чому прогрес а в чому регресс?
Андрій Баумейстер. В головному прогресу немає. З часів ап Павла людина не стала кращою, духовнішою та ін. Справді зараз є кораблі та гармати, але людина тих часів встигала адаптуватись, а сучасна людина не встигає за технічним прогресом, в рівні духовності, відповідальності та зрілості. Є інструмент, гаджети, які дають великий простір можливостей та вибір, але люди скоріше будуть дивитись не щось цінне, а оберуть порно, чи тупню. Тобто ці технічні засоби скоріше штовхають на поганий вибір. Тому що спочатку формування особистості! І лише потім, давати вібір! А технічні засоби, та гіпер поток інформаації з інтернету та соцмереж скоріше штовхає несформовану людину до хибних виборів.

Ярослав Лукасик. Чи дійсно коли християнство, коли підтримує авторитарні держави, стає на темну сторону? Коли церква підтримує авторитаризм, які наслідки?
Андрій Баумейстер.  Муссоліні повернув католикам університети церкви та ін. Чорні легенди вперше виникли в Іспанії. Але реальний світ, складний. В євангелії немає політичної програми. В цьому є великий плюс евангелії. В праві є норми і принципи. В євангелії є принципи які дають напрямки від яких створюють норми. Дійсно був священий союз церкви та держави. Торгівля рабами була частиною економіки, і християни не одразу позбавились цього але разом з цим було і міссіонерство і просвітництво.

Ярослав Лукасик. Іван Павло 2 був справжнім архітектором польського патріотизму. Південна Корея також гарний приклад. Йонгі Чо розповідає, що саме християни були патріотами, а буддисти мали колаборацію з японцями.
Андрій Баумейстер. У нас є різна оптика і те, що ми зараз називаемо боротьбою за свободу, це були жорстокі повстання та вбивства та кров. Інквізиційні суди порівнянно з світськими судами того часу були мега гуманистичними, а ми зараз дивимось на це з своею сучасною лінійкою.

Ярослав Лукасик. За майданом стоїть дух боротьби за свободу. Що робити з білорусью? Індіфірентний є цілий народ тому туди повертається комунізм і молоде покоління просякає совєцьким менталітетом. А Андрій Б – ви критикуєте концепцію нації. «Концепція національного суверенітету виникла в рамках секулярногопозитивізму» як це зрозуміти? Які персективи україни?

Андрій Баумейстер. Я бачу цінність України в здатності вміщати національну різноманітність. Я прихильник ідей Маріте та ін. Націоналізм це другорядна для католіцизму ідея. В європі ідею нації вигадали французи під час революції. В 19 столітті націоналізм став інструментом політичної боротьби. Моє сталвення викликане саме християнським ставленням до цього питиння, а католицька Європа Середньовіччя була побудована не за ідеєю національних суверенних держав. Ідея націоналізму насправді нова і виникла зовсім недавно. Кордони постійно змінювались, люди на кордонах змішані. Держави штучною дією з політичною метою формували націю як політичну структуру.

В кожної дерджави є своя модель формування нації, чи то формування навколо цінностей, чи то навколо культури, чи мови, чи політичної ідеї. Мононаціональність Польші сильно послабює її. Набагато краще коли народи співпрацюють, та разом будують систему, ось це сильно. Україна має в цьому сенсі велику перспективу.

П.С. Цей пост є моїм конспектом і не є дослівним цитуванням слів докладачів. 

Якщо когось цікавить де знайти YouTube канал Андрія Баумейстера то ось вам посиланнячко, дуже раджу!