

Дехто й досі намагається переконати світ, ніби президент Трамп не розуміється на тонкощах близькосхідної політики та мов. Помиляєтеся. Перською він володіє блискуче — значно краще за тих корінних носіїв, які надумали пограти з президентом США у «кішки-мишки».
Поки широка публіка, далека від оперативних зведень Генштабу, слухала заколисуючі новини про «успішні переговори» та близькість угоди між США та Іраном, Тегеран розгорнув масштабну ідеологічну диверсію. У хід пішла «важка артилерія» в особі Такера Карлсона та Кендіс Оуенс. Такер патетично волав до нації: «Чому ми не можемо дружити з Ісламською республікою? Війна не в інтересах Америки!». Кендіс йому підтакувала, а віце-президент Венс називав ці діалоги Карлсона з послом Хакабі «цікавими та потрібними».
Але за лаштунками відбувалося інше. Як свідчить Біньямін Нетаніягу, Трамп почав вивчати перську ще до виборів. Під час зустрічі в Мар-а-Лаго він чітко дав зрозуміти: його мета — назавжди відбити у режиму аятол бажання навіть думати про ядерну зброю.
Після виборів світ повірив у торжество ділового прагматизму. Раптом Катар — головний спонсор сунітського терору — став «найкращим другом». Саудівська Аравія різко охолола до Ізраїлю, звинувативши Емірати у зраді «арабських інтересів». Сам Трамп називав себе «президентом миру», хизуючись тим, що зупинив війну між Ізраїлем та Іраном.
Іранці повірили у цю гру. На першу ж зустріч зі Стівеном Віткоффом іранська делегація прибула з нахабним ультиматумом: у них є 460 кг збагаченого до 60% урану, який за лічені дні перетвориться на 11 ядерних боєголовок. І відмовлятися від цього вони не збиралися.
Нахабство має межу. Якщо Такер Карлсон думав, що зможе продиктувати умови через Венса, він переоцінив свій вплив. Трамп — не та людина, яка дозволить витирати ноги об себе чи об Америку. В Овальному кабінеті той самий Венс зрештою визнав: якщо бити, то з усієї сили.
Весь цей антисемітський вереск про те, що «Ізраїль втягнув Америку в непотрібну війну» — звичайна маніпуляція. На кону стояла честь США. Якби Вашингтон підібрав хвоста, він втратив би вплив не лише на Близький Схід, а й на весь світ. Китай, який фінансував антивоєнні протести, лише чекав, коли Америка остаточно перетвориться на «паперового тигра».
Віддати світове панування тріумвірату Китаю, Росії та Ірану? Трамп не міг цього допустити. Це була лінія зрадницької політики Обами та Байдена, але не його.
Ми бачимо повторення в'єтнамського сценарію. Як колись ліберальна зграя на гроші КГБ захищала В’єтконг, так і зараз ця шайка здійняла ґвалт. Тоді Америка програла власним громадянам. Сьогодні іноземні агенти вкладають мільярди у протести, пресу та пропагандистів.
Останній козир — звинувачення ХАБАДу. Карлсон, начитавшись «Протоколів сіонських мудреців», видав «дослідження», ніби хасиди хочуть підірвати мечеті на Храмовій горі, щоб збудувати Третій Храм, і саме вони штовхнули світ до війни. Кендіс Оуенс додала, що синагоги небезпечніші за мечеті. Результат? Обстріл двох синагог у Торонто.
Правда проста: інтереси США та Ізраїлю ідентичні. Як каже Трамп: «Ми не хочемо воювати кожні п'ять років. Треба покінчити з цим раз і назавжди». Він висміяв жалюгідні вибачення президента Пезешкяна перед арабами, назвавши Іран «лузером Близького Сходу». Єдиний предмет переговорів тепер — повна капітуляція.
Де тепер «Третя світова», якою лякав Карлсон? Росія та Китай мовчать. Вони вражені тим, що ізраїльська авіація почувається в небі Тегерана як удома, а їхні хвалені системи ППО виявилися брухтом. Іранський флот годує риб, КВІР обезголовлений, а Хаменеї «зустрівся» з Насраллою в іншому світі.
Навіть ліва еліта Ізраїлю, ці «дегенерали» та проплачені агенти, що вимагали припинити війну в Тель-Авіві, опинилися на звалищі історії. Лібералізм головного мозку — це вірус пораженства, і нам пощастило, що зараз біля керма інші люди.
У цій війні в Америки немає союзників, окрім Ізраїлю. Британія та Іспанія зрадили союзника, розглагольствуючи про «міжнародне право». Квір Кір Стармер спочатку заборонив використовувати бази та захищати затоку, а коли ми почали перемагати — прибіг проситися в долю. Трамп відмовив: «Ми впораємося без вас».
Це показало повну непридатність НАТО, яке лише витягує гроші з американців. Попереду ще багато роботи: мільйон бойовиків КВІР та формування нового уряду в Ірані — завдання надскладне. Але коли це станеться, ми побачимо той самий «Новий Близький Схід», про який говорив Нетаніягу.
Ми маємо пишатися ЦАХАЛом, розвідкою та нашим урядом. Навіть аятолли визнали, що Ізраїль використовує «надприродні сили». І це правда. Бог воює на боці Ізраїлю.