Термінова новина: свободу слова було ПОПРАНО, коли колишнього міністра внутрішніх справ Фінляндії притягнуто до кримінальної відповідальності за ТВІТ. Але сьогодні, (14 листопада 2023 року) її було виправдано!
У 2019 році Пяйві опублікувала зображення біблійного вірша та поставила під сумнів вибір лідерів своєї церкви спонсорувати захід прайду. Їй було висунто звинувачення за статтею «воєнні злочини та злочини проти людяності» Кримінального кодексу Фінляндії.
Апеляційний суд Гельсінкі сьогодні визнав її НЕ ВИНУТОЮ у «мові ненависті». Великий момент для захисту свободи слова в онлайні.
ГЕЛЬСІНКІ (14 листопада 2023 року) – Маємо перемогу свободи слова, а саме, Гельсінський апеляційний суд відхилив усі звинувачення проти члена парламенту Фінляндії Пяїві Ресанен та лютеранського єпископа Юхани Похйоли, яких судили за “мову ненависті” у серпні, за те що вони публічно висловили свої християнські переконання.
Ресанен, колишня міністр внутрішніх справ Фінляндії, була офіційно звинуваченою у “агітації проти групи меншин” у 2021 році відповідно до розділу Кримінального кодексу Фінляндії під назвою “військові злочини, та злочини проти людяності” за те, що вона поділилася своїми християнськими переконаннями щодо шлюбу та сексуальної етики у твіті у 2019 року, а також у прямому ефірі радіодебатів 2019 року та церковної брошури 2004 року. Єпископу Похйолі було пред’явлено звинувачення у публікації брошури Räsänen 2004 року. Справа привернула увагу глобальних ЗМІ, оскільки експерти з прав людини висловили стурбованість загрозою для свободи слова.
“Я відчуваю глибоке полегшення. Суд повністю схвалив і підтримав рішення районного суду, який визнав право кожного на свободу слова”, – сказала Пяйві Ресанен після своєї перемоги.
“Твітити біблійний вірш, або брати участь у публічному дискурсі з християнською перспективою не є злочином. Спроби притягнути мене до відповідальності за вираження моїх переконань призвели до надзвичайно важких чотирьох років, але я сподіваюся, що результат стане ключовим прецедентом для захисту права людини на свободу слова. Я щиро сподіваюся, що інші невинні люди будуть позбавлені того ж випробування за те, що просто озвучили свої переконання”, – додала Ресанен, колишній міністр внутрішніх справ Фінляндії та бабуся одинадцяти онуків.
У одностайному рішенні, яке підтвердило одностайне виправдання районного суду у березні 2022 року, суд відхилив аргументи державного прокурора. Він встановив, що “немає підстав, на основі доказів, отриманих на головному слуханні, оцінювати справу в будь-якому відношенні інакше, ніж районний суд. Тому немає причин змінювати остаточний результат рішення окружного суду”.
Суд зобов’язав обвинувачення сплатити десятки тисяч судових витрат для покриття витрат, понесених обома відповідачами. Обвинувачення може в останній раз подати апеляцію до Верховного суду з кінцевим терміном 15 січня 2024 року.
Деякі “думки” щодо Біблії і чи є цитування з неї “злочинним”
Під час гучного судового розгляду обвинувачення напало на основні християнські вчення та відбувся перехресний допит Ресанен, яка є одним з найстаріших членів парламенту Фінляндії, та єпископа щодо їх теології.
У своїй вступній заяві на апеляційному суді 31 серпня фінський державний прокурор Ану Мантіла заявив, що “Ви можете цитувати Біблію, але це тлумачення та думка Ресанена про біблійні вірші є злочинними”.
Протягом перехресного допиту прокурор кілька разів запитував Ресанена, чи оновить вона або видалить те, що вона сказала про шлюб і сексуальність у своїй церковній брошурі 2004 року під назвою “Чоловік і жінка, як Він їх створив”.
«В основі допиту прокурором Рясянен було наступне: чи зречеться вона своїх переконань? Відповідь була негативною – вона не заперечувала вчення своєї віри. Перехресний допит мав всю схожість з «єрессю» середньовіччя; малося на увазі, що Räsänen «богохульствував» проти домінуючих ортодоксалів того часу», — сказав Пол Коулман, виконавчий директор ADF International, який працював у юридичній команді Räsänen.
Обвинувачення стверджувало, що намір вираження віри не має значення, але в апеляційному рішенні Суд постановив, що злочин “карається лише в тому випадку, якщо він вчинений навмисно”. Ресанен повинна була знати, стверджував державний прокурор на серпневому судовому процесі, що її слова можуть бути образливими для певних людей, і тому повинна була утриматися від озвучення її переконань. Прокурор стверджував: “Справа не в тому, правда це чи ні, а в тому, що це образливо”.
Свобода слова захищена
Юридичний захист Рясанен, який координується ADF International, підкреслив сильний захист, яким користується свобода слова в міжнародному праві, а також є невід’ємною частиною фінської демократії. Захист стверджував у суді, що використання Рясянен слова «гріх» у своєму твіті, яке обвинувачення виділило як «образливе» і, отже, незаконне, було процитовано безпосередньо з Біблії, і будь-яке судове рішення, яке засуджує його використання, безпосередньо засуджує саму Біблію.
Апеляційний суд визнав, що «немає жодних підстав змінювати остаточний результат рішення районного суду», який визнав, що, хоча дехто може виступати проти публічних висловлювань Рясанен, «має існувати переважаюча соціальна причина для втручання та обмеження свободи вираження поглядів». Районний суд дійшов висновку, що такого обґрунтування не було, заявивши, що «не справа районного суду, тлумачити біблійні концепції».
“Хоча ми святкуємо цю монументальну перемогу, ми також пам’ятаємо, що вона настає після чотирьох років поліцейських розслідувань, кримінальних обвинувальних актів, переслідувань та судових слухань. Ми аплодуємо рішенню Гельсінського апеляційного суду у цій справі, і ми працюємо над більшою перемогою, коли такі безглузді справи більше не будуть порушені. У вільному та демократичному суспільстві всім слід дозволити ділитися своїми переконаннями, не боячись цензури.
Криміналізація мови за допомогою так званих законів про “мову ненависті” закриває важливі публічні дебати та становить серйозну загрозу для наших демократій. Ми з полегшенням бачимо, як суди забезпечують верховенство права, коли державні органи влади переступають, намагаючись покарати та цензурувати заяви, які їм не подобаються”, – продовжив Коулман, який є автором книги «Цензура: як європейські закони про мову ненависті загрожують свободі слова».
