Мінархізм — політична філософія, що виступає за мінімальну державу. Основна ідея: держава потрібна лише для захисту прав людини (життя, свобода, власність) через суди, поліцію та армію. Усе інше — ринкова справа. Мінархісти вважають, що будь-яке розширення функцій держави веде до обмеження свобод і неефективності. Класичний приклад ідеї — “нічний сторож” (night-watchman state), де влада не втручається в економіку чи особисте життя, лише охороняє порядок. Часто асоціюється з лібертаріанством, але м’якше за анархо-капіталізм.
Мінархізм як концепція
Мінархізм як концепція чітко сформувався в ХХ столітті, але його корені сягають класичного лібералізму XVIII–XIX ст. Джон Локк (XVII ст.) заклав основи, наголошуючи, що держава потрібна лише для захисту природних прав (життя, свобода, власність). Адам Сміт у “Багатстві народів” (1776) виступав за мінімальне втручання держави в економіку, обмежуючи її функції обороною, правосуддям і базовою інфраструктурою.
У ХІХ ст. ідеї розвинув Герберт Спенсер, який у “Соціальній статиці” (1851) критикував надмірну владу держави й пропонував її звести до захисту прав. Термін “мінархізм” з’явився пізніше, у ХХ ст., коли лібертаріанські мислителі, як-от Роберт Нозік, у книзі “Анархія, держава і утопія” (1974) аргументували за “нічну сторожу” — державу, що лише охороняє від насильства й шахрайства.
Мінархізм став відповіддю на зростання соціалістичних і кейнсіанських ідей у ХХ ст., коли держава почала активно втручатися в економіку й суспільство. Він залишається популярним серед лібертаріанців, особливо в США, де його підтримували мислителі типу Айн Ренд (хоч вона більше схилялася до об’єктивізму).
Мінархізм і філософія Томаса Гоббса
Мінархізм виступає за мінімальну державу, яка лише захищає права людини (життя, свобода, власність) через суди, поліцію та армію, не втручаючись в економіку чи особисте життя. Це “нічний сторож”, що забезпечує порядок і свободу.
Гоббс у “Левіафані” (1651) бачить державу як необхідність для уникнення “війни всіх проти всіх” у природному стані, де люди егоїстичні й жорстокі. Він пропонує сильну, централізовану владу (абсолютну монархію), якій люди віддають частину свобод в обмін на безпеку. Держава у Гоббса має широкі повноваження для підтримання порядку.
Основна різниця: Мінархізм обмежує державу захистом прав, зберігаючи максимальну свободу; Гоббс виправдовує потужну владу для гарантії безпеки, жертвуючи свободою.
Філософія Джона Локка
Філософія Джона Локка (1632–1704) зосереджена на природних правах і суспільному договорі. У “Двох трактатах про врядування” (1689) він стверджує, що люди від природи мають права на життя, свободу і власність. У природному стані ці права вразливі, тому люди укладають суспільний договір, створюючи державу для їхнього захисту.
Держава, за Локком, повинна бути обмеженою: її завдання — гарантувати права через закони, суди й захист від зовнішніх загроз. Якщо влада порушує права громадян, вони мають право на повстання. Локк також підтримував поділ влади (законодавчу, виконавчу, федеративну) для запобігання тиранії.
Його ідеї вплинули на лібералізм, мінархізм і Декларацію незалежності США, наголошуючи на свободі, власності та згоді керованих.
