Бог на боці великих батальйонів. Цю фразу зазвичай приписують Наполеонові Бонапарту.
Проте своєю популярністю вона зобов’язана насамперед прусському королю Фрідріху II Великому, котрий любив регулярно її повторювати, тоді як королівські придворні мали записувати всі значні королівські висловлювання.
Насправді ця фраза належить великому французькому воєначальнику та дипломату XVII століття, маршалу Франції Жаку д’Етампу (1590-1668).
Сенс її полягає в тому, що за інших рівних умов шанси на військову перемогу вищі у того з противників, у кого є чисельна перевага.
Вольтер відкоригував фразу д’Етампа, можливо, ще до того, коли про неї дізнався Фрідріх Великий (1735-1750): ” Бог не на боці великих батальйонів, а на боці влучних стрільців “. Іншими словами, якість (ефективність дії) військ, на думку Вольтера, важливіша за їх кількість. А.Суворов оформив ту саму думку відомим висловом: « Слід воювати не числом, а вмінням ».
Минулі століття підтвердили важливість обох обговорюваних факторів – і чисельності військ та їх якості, а також і ряд інших, у тому числі: озброєності військ, логістики, таймінгу, місцевості, розмірів військово-демографічного та військово-економічного потенціалів, морального духу, і, звичайно ж, якості військового управління (військового мистецтва) – див., наприклад , Базове рівняння війни .
У військовій історії є чимало прикладів того, як менша за чисельністю та/або, здавалося б, слабша сторона здобувала вражаючі перемоги над сильнішим і/або озброєнішим противником – від біблійної сутички Давида з Голіафом та битви Олександра Македонського з Дарієм III при Гавгамелах 331 р. до н.е. до розгрому фінами РСЧА під Суомуссалмі в грудні 1939 р. – січні 1940 р. і здачі англійцями Сінгапуру японцям 15 лютого 1942 р. Більшість таких випадків – це окремі, щодо короткострокові бої, битви, операції, що проводилися на обмеженій, часто ізольованій територіі.
Якщо ж йдеться не про окремі бої, битви, операції, а:
а) про відносно тривалі війни,
б) війни які ведуть на великих ТВД,
в) військові дії у яких вже не відіграє суттєвого значення фактор раптовості,
г) супротивники мають співставно рівну озброєність своїх військ,
д) а також мають близькими значеннями інші фактори,
то, в такому випадку, найважливішими факторами, які багато в чому зумовлюють результат таких тривалих військових зіткнень, є:
1. чисельність збройних сил,
2. збройні сили мають не менший, ніж у противника рівень озброєності,
3. вони ведуть бойові дії з не меншою ефективністю, ніж противник,
4. мають співставні з наявними у противника рівнями моралі та бойового духу,
5. відомих керівництвом, що не поступається керівництву супротивника за якістю військового управління (тобто військового мистецтва).
Великі тривалі війни сучасності ілюструють цю закономірність.
Прибуття на Західний фронт Першої світової війни нових американських дивізій, що забезпечили перелом у співвідношенні чисельності військ сторін у червні-липні 1918 р., створило умови для початку союзниками 8 серпня 1918 р. Стоденного наступу, що призвело до поразки Німеччини в ПСВ.
Випереджаюче зростання чисельності збройних сил та сукупних військових витрат союзників з антигітлерівської коаліції над країнами Осі у 1942-43 рр. створив фундамент чисельної та військово-фінансової переваги союзників, що забезпечив їм зрештою перемогу у Другій світовій війні.
Корінний перелом у Другій світовій війні відбувся у 1942-43 роках. після досягнення союзниками переваги над країнами Осі в чисельності збройних сил та військово-фінансової могутності. Слідом за цим відбулися військові перемоги, що означали перелом у війні на різних театрах воєнних дій – внаслідок перемоги американського флоту над японським, у битві при Мідуеї 4-7 червня 1942 р., розгрому німецько-італійських військ у другій битві при Ель-Аламейні 23 жовтня – 5 листопада 1942 р., висадки союзників у Марокко 8 листопада 1942 р., перемоги радянських військ у битвах під Сталінградом і на Курській дузі в період з 19 листопада 1942 р. по 23 серпня 1943 р.
Корінний перелом у ході Громадянської війни в Китаї стався в 1948 р., коли комуністичні частини, озброєні радянською і трофейною японською зброєю, що зросли за своєю чисельністю, навчені радянськими військовими інструкторами, набагато перевершили в озброєності частини Гоміньдану.
Уроки найбільших тривалих воєн останнього століття мають бути враховані і під час нинішньої російсько-української війни.
У всіх великих військових конфліктах, в яких США брали участь після ВМВ (Корейська, В’єтнамська, Війна в Затоці, Війна в Афганістані, Іракська війна), їхнє військове керівництво завжди забезпечувало значну перевагу своїх і союзних ним сил у озброєності, часто – у чисельності (при забезпеченні переваги над противником у озброєності, логістиці, якості військ та інших чинників). Не завжди така перевага справді забезпечувала збройним силам США перемогу у війні. Проте завжди така перевага розглядалася як найважливіша умова, що забезпечує (полегшує, наближає) перемогу у військовому конфлікті.
Єдиний випадок на пам’яті, коли військове керівництво США свідомо наполягало і продовжує наполягати на відмові від досягнення збройними силами союзника США (тобто ЗСУ) переваги в чисельності та озброєності над супротивником, це російсько-українська війна, що йде нині.
