Теологічні Замітки Філософуючого

Що таке мінімальна держава, якою держава повинна бути, та чи повинна вона взагалі бути? Чи життя суспільства взагалі без держави, дійсно можливе?

По-перше, насправді, так, без держави можливо. Про що свідчить негативне ставлення Бога, та його пророка Самуїла, коли суспільство народу ізраїльського попросило собі царя. Але є нюанси. )) В ті часи кожен чудив те, що сам собі розумів, "бо не було в них царя.")

Тому Господь дозволив їм царя (тобто державу). Але держава повинна бути обмеженою, та з чітко заданими функціями, яких на той момент було озвучено дві. 1) Він повинен "ходити перед нами"(це означає представницьку функцію, накшталт того що сучасною мовою називають міністерство закордонних справ) 2) "вести війни наші" (а це означає безпекову функцію, армія та поліція). І це все.

Тобто обмежена держава, це виконавець, якому суспільство сплачує податок, який йде як оплата за виконання певної конкретної функції. Про необхідність появи податків та рекрутингу, йшлося в діалозі між пророком Самуїлом та суспільством народу ізраїльського, коли він говорив народу, що цар буде вести війни ваші, але на це йому потрібен буде ресурс у вигляді рекрутингу та податків, на що вони погодились, та що є прикладом того, що називається — суспільний договір.

До прикладу, так само за виконання якоїсь конкретної функії ми платимо виконавцю, коли скажімо тобі потрібно, щоб хтось поштукатурив стіну. І от приходить штукатур, виконує роботу і ти йому безпосередньо сплачуєш. А суспільство народу ізраїльського хотіло, щоб йому хтось виконував цю функцію — "ходив перед ними", та "вів їх війни".

Антикримінальну функцію держави (тобто відловлювати всілякого роду криміналітет) також підтверджує апостол Павло, коли каже що: начальник то є Божий слуга тобі на добро, щоб карати тих хто робить зле.

Ісус, скажімо так легітимізує, іще одну функцію держави — друкувати гроші, коли каже: чиє це зображення на монеті? Кесаря? От і віддавайте кесарю кесареве. Хоча за часів Авраама монетарної функції друкування національної валюти держава не виконувала, бо в світі була лише одна валюта на всьому земному просторі - золото та срібло, та його вага. Коли держава отримує функцію друкування грошей, вона цим отримує додатковий важелі маніпуляції суспільством, і відповідно може зазіхати на права та свободи громадян.

Відповідно ми тут можемо додати до слів Ісуса, слово "тільки". Тобто за умови, тільки якщо деражава (кесарь) вимакає в якості податку те що їй належить по праву – ресурси на виконання її функії, безпекової та представницької, тоді ми повинні очевидно віддавати кесарю кесареве. Але коли держава намагається отримати більше того що їй належить та захопити те що належить Богу, вона позбавляє громадян можливості – віддати Богу - Боже, чим зазіхає на те щоби зайняти Його місце.

Як це відбуваєтья? Держава, і не тільки українська, а загалом всі держави в світі, в більшому чи меншому ступені але тим не менш, йдуть соціалістичним шляхом виконання посередницької функції перерозподілу замість безпосередньої виконавчої функції. На практиці це відбувається так, що чиновники роздають нам обіцянки побудувати скажімо дороги, або забезпечити безкоштовну медицину, чи надати допомогу нужденним, і так далі. Але ж чиновник, який тобі дає таку обіцянку, не вміє будувати дороги. Він не будівельник! А єдине що вміє робити чиновник — це збирати гроші, для чого він використовує інструмент карально-силового примусу держави, який повинен був би бути використаним на виконання антикримінальної функції, та проти злочинців, але замість цього застосовується проти громадян. Як висновок, така держава існує виключно для пограбунку суспільства. І чим більш ефективна держава, (як люить говорити Гетьманцев) тим ефективніше вона "виводить з тіні" видатки громадян.

Більше того. Держава перестає виконувати безпекову та антикримінальну функцію, через те що направляє свої зусилля силового примусу на контролювання "потоків", та "обілєчування" громадян. Навіть бандити коли кришують тебе, якщо ти маєш який виробничий бізнес, чи торгуєш на базарі, то вони забезпечують тобі захист від інших бандитів. Але наші можновладці гірші за бандитів, скинули безпекову функцію народу на сам народ, залишивши собі лише найприємнішу для себе функцію — збирати гроші. А я нагадаю, про прерогативу держави на використання карально силового апарату, та про те що податки не є добровільними пожертвами і за несплату податків існують кримінальні статті. А ще нагадаю, що Голодомор, є прикладом надмірного оподаткування громадян державою.

Як тільки держава починає виконувати функцію перерозподілу, одразу утворюється трикутник у вигляді: замовник – чиновник – виконавець. Вільного ринку не існує, а чиновник з кожної "транзакії" хоче отримати свій відсоток, навіть якщо це віртуальна проституція на Онліфанс. В такій державі ніхто не може просто так взяти й почати бізнес, якщо не знає куди й кому занести. Саме тому чиновник ніколи не бореться з корупцією, бо він і є корупція. Це його сутність. А для найкращого грабунку потрібно все тримати під контролем. Для чого у держави є ще одна чудова можливість – писати закони! І тому то й існують усі оці чудові законотворчі ініціативи, як в даному випадку ми маємо приклад із Законопроєктом №5488, який позбавляє суспільство всіх прав та свобод.

Як казав Маркс: буття визначає свідомість. Так само держава бажає повністю все контролювати, тобто визначати, кого та як і за що вона буде карати. І держава, як звір, число якому 666, ніколи не зупиниться и не заспокоїться доки не отримає всю повноту контролю над населенням, (включно з тим, щоб визначати свідомість, про що видно в цьому законопроекті №5488 в якому кримінально засуджується — негативне ставлення), так що ніхто не зможе ані купити ані продати, якщо в нього не буде клейма на чолі(думки) або на руці(дії).